- дисонувати
- -у́є, недок.1) Звучати дисонансом (у 1 знач.).2) з чим, перен. Виявляти невідповідність із чим-небудь, вносити дисонанс (у 2 знач.), розлад у що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дисонувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дисонуючи — Дієприсл. до дисонувати … Український тлумачний словник
дисонуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до дисонувати … Український тлумачний словник