дисонувати

дисонувати
-у́є, недок.
1) Звучати дисонансом (у 1 знач.).
2) з чим, перен. Виявляти невідповідність із чим-небудь, вносити дисонанс (у 2 знач.), розлад у що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "дисонувати" в других словарях:

  • дисонувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • дисонуючи — Дієприсл. до дисонувати …   Український тлумачний словник

  • дисонуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до дисонувати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»